В житті кожної жінки колись наступає момент, коли саме вона має готувати кашу на природі.
Бо їй набридло їсти оту горілу муть із спогадами про тушонку. Або ж вона вірить в легенди про існування смачної каші з пшона. Або ж усі інші – з різних причин – приготувати їжу не можуть. А от поїсти – їм конче необхідно.
І тоді, пригадуючи найважливіші уривки переказів та міфів про пшону кашу, вона
а) посилає по дрова ту частину «рабів», які ще можуть ходити;
б) мотивує запахом тушонки розводити багаття і набрати води у казан іншу частину;
в) організовує у колективі для подальшого процесу систему «піди туди-принеси сюди».
І робить загадковий вигляд 😉
Потрібно:
Пшоно – 0, 5 кг
Тушонка – 0,5 кг
Цибуля – 3 – 4 великих
Яйця – 4 – 5
Олія
Сіль
Приготування
У котел наливаємо 5 склянок води. Ставимо на багаття.
Киплячу воду солимо. Вкидаємо пшоно. Накриваємо кришкою.
Слідкуємо за вогнем. Пшоно має кипіти, але не підгоряти.
Час від часу пшоно у котелку перемішуємо. За потреби додаємо воду.
Пшоно має розваритися.
Поки пшоно вариться, чистимо цибулю. Нарізаємо її кубиками.
Обсмажуємо цибулю до прозорості на сковороді.
Додаємо тушонку. Перемішуємо.
Смажимо 10 – 20 хвилин. І тушонка, і цибуля мають бути добре підсмаженими.
У майже готове пшоно вбиваємо яйця.
Дуже добре перемішуємо. Накриваємо кришкою.
Залишаємо на слабенькому вогні на 5 – 10 хвилин, щоб яйце «узялося».
Не забуваємо перемішувати кашу, щоб не підгоріла. Це дуже важливий момент!
Тепер додаємо у кашу обсмажену з цибулею тушонку.
Усе перемішуємо.
Великою ложкою насипаємо кожному у його мисочку.
Смачного!
P.S. Фото нема, бо фотік тоді вже «сів», а кашу з’їли вельми швидко 😉
